Если в тракте ЛПМ много направляющих, которые не изношены и нормированы по ширине - то корпус кассеты влиять уже не должен совсем. Нет такого закона физики, который мог бы делать обратное.
Не правда. Не направляючі впливають. В першу чергу - "кивок" і нахил усіх стійок в корпусі, через які проходить плівка. Достатньо деформувати плівку на пів мікрона, щоб азимут тотально пішов вслід за кораблем.
Щоб помножити на ноль усіх любителів демонстрації лісажу на 20-25 кГц можу порекомендувати наступне: взяти 1 вимірювальну. касету, налаштувати азимут в синфазу на 10-12-15 кГц з робочої сторони на 10 деках (умовно).
Потім взяти пусту касету (в ідеалі з іншою товщиною плівки, ніж, власне, вимірювальна) записати її з тим же, начебто, азимутом (універсальною головою), а потім відтворити на десятку апаратів....і о чудо - азимут при відтворенні нашої записаної касети не буде збігатися ідеально на всіх інших деках, хоча до цього збігався по тест-касеті.
Девіація на 10 кГц доходитиме до 45-90 градусів.
Причина: у різних ЛПМ - різне положення точок посадки касети та різний метод кріплення касети, що звісно призводить до різних величин та форм деформації різних корпусів. І не допоможе тут ні падліфтер, ні інші фінти...бо від "гри" корпусів не дітися.
І гнатися за ідеалом тут просто неможливо....це утопія. Єдиний вихід - намагатися вкладатися у +-45 град. на 10 кГц (+-2 кутові хвилини) - доводкою до ідеалу самих ЛПМ...при перестановці записів дек між собою.
Я вже мовчу про те, що різні вим. касети дають також різний результат з урахуванням їх кузовів....і сумарна девіація доходить до +-7-8 кутових хвилин на них (тобто всього 14-16!!!!!!!!!!!!!!)
І от запитується...а де ж він....той ідеальний азимут?
Його немає.
Любителям обзиватися "вы просто бомжи без денег" - скажу так: Basf Azimuth Calibration Mechanizm - не панацея.
Бо реальні корпуси поводять себе інакше ніж металевий корпус....і єдиним можливим методом знайти азимут найближчий до умовного ідеалу, це взяти касетну стрічку, яка записана сама по собі перпендикулярно на всю ширину з частотою 6,3к...(напр. з ABEX TCC-151) - і переставляючи її в 30-40 корпусів - дивитися на відхилення азимуту з обох сторін...зробити таблицю і вибрати корпус який з усієї девіації фази попадає в її центр.
Я свого часу так і зробив, тільки сама стрічка була, звісно, власна.
Конкретно у моєму корпусом у середині девіації виявився конкретний екземпляр Basf Ferro Extra.
Хто буде повторювати подібну лабу - результат може бути інший, адже ніякої кореляції між виробником касети, її положенням у модельному ряду немає. Повна і тотальна лотерея.
У моєму випадку "лідерами" по кривизні виявилися: TDK MAXG 1986 року з одного боку (~ -180 град. на 12,5к) та SKC QX (~ +150 град на 12,5к) з другого боку.
p.s. Відповідно, всі мої деки, в т.ч. і ті на яких я перевіряю тести, по відтворенню - мають азимут виставлений по власній, знайденій таким чином касеті, методом наукового досліду.
3ЛИМ - по гвинту сильно "лівіше" (до -100 град, 10к), TEAC - сильно правіше (до +150 град 10к), BASF - ближче (до +90 град, 10к), ABEX - близько (0...+30 град, 10к по фазі).
Разброс азимута в пределах сэндвича смехотворно мал. Записав 20 кГц, можно накрутить бонусные +1...+2 дб, да и то в одном каком-то канале.
Часто він є, але девіація корпусів - впливає на фазу більше ніж сам сендвіч.
А доречі розповім історію, на днях писав азимуталки за межами корпусу на станку...це зазвичай, звісно, возня з відбором корпусів...але....:
Один екземпляр TDK D - 1 сторона ідеально синфаза 12,5к, інша +70 град.
Другий екземпляр TDK D - 1 сторона +120 град, інша сторона -100.
Переставляю в TDK MA-R - там 1 сторона -40, друга -120...
Факт: статистично на клеєних корпусах - девіація азимуту менша. Це пов'язано з тим, що корпус проклеєний по всьому периметру і значно більш стійкий до деформації.
От такий він, касетний формат...азимут це мабуть-що єдиний аспект, який без відмови від корпусів - виправити неможливо.
